Психологічне обстеження дітей, що направляються на діагностичне обстеження в ПМПК
Зміст психологічного обстеження та рекомендовані методики
ПОВЕДІНКА: - адекватна ситуації; - психомоторна розгальмованість; - особливості поведінки: пожвавлення, розкутість, зацікавленість або незадоволення; - дисциплінованість, нервова неврівноваженість, стрим володіння культурними навичками.
ОСОБЛИВОСТІ КОНТАКТУ: - змістовний, встановлюється легко, невимушено; - змістовний, встановлюється поступово, характеризується скутістю, сором’язливістю, потребує заохочення; - формальний. Встановлюється легко, невимушено.
ІНТЕРЕС ДО СПІВПРАЦІ З ДОРОСЛИМ: - виразний, стійкий, такий що стимулює діяльність; - епізодичний, поверховий, не стимулює діяльність; - відсутність інтересу аж до відмови від виконання завдань.
ПРЕДМЕТНО-ПРАКТИЧНІ ДІЇ: - самостійні, адекватні, практичні дії, яким передують розумові, виявлення пошукової активності; - нерішучі, стимульовані, адекватні практичні дії, яким передують розумові; - діють імпульсивно, не радячись з дорослим; - нерішучі практичні дії, нерегульовані розумовими; - імпульсивні, неусвідомлені дії (маніпуляція дидактичним матеріалом).
ТЕМП ТА ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ: - рівномірна працездатність протягом усього дослідження; - нерівномірний темп з проявами імпульсивності дії при збереженні працездатності; - працездатність нерівномірна, з елементами астенії; - рівномірно повільний темп, пов’язаний з перевагою гальмування над збудженням; - рівномірно швидкий темп, пов’язаний з перевагою збудження над гальмуванням.
ЗДАТНІСТЬ ЗОСЕРЕДЖУВАТИСЬ: - концентрація уваги: стійка чи швидко виснажується; - швидка втомлюваність, падіння працездатності, при невеликому навантаженні; - повільність входження в роботу. Ці відомості отримуються у процесі спілкування з дитиною, спостереження за її діяльністю: під час виконання діагностичних завдань, зокрема, спеціальних, спрямованих на обстеження уваги: 1.” Коректурна проба ” - дослідження здатності до концентрації уваги, її стійкості, переключення, розумова працездатність. 2.” Рахунок по Крепеліну ” - вивчення психічного темпу, коливань уваги,переключення, працездатність. 3.” Таблиці Шульте ” – діагностика обсягу, швидкості орієнтовно-пошукової діяльності, працездатність.
АНАЛІЗУВАННЯ ПРЕДМЕТІВ: - судження логічні, правильні, свідомо відрізняє суттєві ознаки від несуттєвих; - виявлено недостатній рівень процесів узагальнення і абстрагування; - окремі непослідовні судження чи помилкові рішення (наприклад, при астенічному стані). Методики: 1.”Розрізні малюнки” - встановлення здатності запам’ятовувати і відтворювати просторову структуру цілого предметного зображення з 2-6 частин. 2.”Виділення суттєвих ознак ” – дозволяє відрізняти суттєві ознаки від несуттєвих та робити висновки про логічність суджень. 3.Субтест "Практичний аналіз ” (тест вербального інтелекту Й. Ставело) – дослідження загальної поінформованості й розуміння змісту прислів’їв). Субтест "Виключення” – здатність виділяти загальні ознаки і властивості предметів чи понять й уміння порівнювати їх - здатність до аналітико-синтетичної діяльності.
ВСТАНОВЛЕННЯ СХОЖОГО ВІДМІННОГО: - сформованість здатності до аналітико синтетичної діяльності. Методики: 1.”Тест шкільної зрілості” (вербальне мислення). 2. Тест Векслера – визначення загального рівня розвитку дитини. 3. "Прогресивні матриці Равена”(невербальний варіант – визначення рівня розвитку аналітико-синтетичних умінь. УЗАГАЛЬНЕННЯ: - задовільно володіє поняттями чи орієнтується на зовні несуттєві ознаки; - недостатність рівня узагальнень. Методики: 1.”Вилучення четвертого зайвого”- сформованість наочно-образного мислення, процесів узагальнення, уміння відрізняти суттєві ознаки від несуттєвих. 2.Субтест "Узагальнення” (тест вербального інтелекту Й. Ставело) визначення орієнтації у знаннях про навколишню дійсність. 3.Субтест "Визначення антонімів” – вибір логічної протилежності. 4.Субтест "Пошук аналогів” (правильність рішення нижча у молодших школярів).
ЗДІЙСНЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ: - рівень доступності узагальнень ( сформованість узагальнень на елементарному рівні, труднощі під час об’єднання складніших груп). Методики: 1.”Класифікація понять” ( в модифікації Л.С.Виготського, Б.В.Зейгарник, Ю.Ф.Полякова) – дослідження рівня процесу аналізу й синтезу, послідовність суджень дітей дошкільного і шкільного віку (40малюнків). 2.Групування предметів за родовими та функціональними ознаками. 3.Групування предметів за 2-3 ознаками (колір, величина, форма).
ПЕРЕНЕСЕННЯ ВМІННЯ В НОВІ ПІЗНАВАЛЬНІ СИТУАЦІЇ – здатність до актуалізації знань під час розв’язання аналогічних завдань. Методика: 1.Г.Россолімо – обстеження розуміння змісту ситуації, наявність елементарних уявлень, можливість використання минулого досвіду.
МІРА САМОСТІЙНОСТІ ТА ХАРАКТЕР НЕОБХІДНОЇ ДОПОМОГИ: - сформованість уміння дитини виконати самостійно те, що вона вже виконала з допомогою дорослого; - вміння використати допомогу в процесі виконання завдання.
НАВЧУВАНІСТЬ ( виявлення "зони найближчого розвитку”) – здатність щойно здобуте з допомогою дорослого вміння застосувати в аналогічній ситуації.
ХАРАКТЕР ОРІЄНТОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (активний чи пасивний). Методика: 1."Навчаючий експеримент” (в розробці А.Я. Іванової) – дослідження потенційних можливостей оволодіння новими способами дій ( а не актуальний рівень розвитку дитини).
ЗДАТНІСТЬ МІРКУВАТИ, ВСТАНОВЛЮВАТИ ПРИЧИНОВО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ: - стійкість чи нестійкість мислення, "зісковзування” суджень на шлях випадкових асоціацій( чи наявна можливість виправлення помилок і подальша діяльність без них). Методики: 1."Прості аналогії” – розуміння логічних зв’язків та співвідношень між поняттями; діагностика порушень послідовності суджень та інертності психічних процесів. 2.Тест Кеттела ( вимір інтелекту дітей 6-літнього віку). 3.Тест вербального мислення Керна-Йірасека. 4.Шкільний тест розумового розвитку.
УМОВИВОДИ: - правильність суджень чи неспроможність з’ясувати основний зміст навіть простих сюжетних малюнків; - наявність труднощів у розумінні внутрішніх смислових зв’язків, особливо прихованих; - можливість самостійної розповіді. Методики: 1.Тест "Словесні ряди”- рівень розвитку логічного мислення. 2.Тест "Числові ряди” – рівень розвитку логічного мислення. 3. Субтест "Математична логіка” (тест вербального інтелекту Й.Ставело). Успішне розв’язання математичних задач вимагає розвитку високого рівня здатності до логічного висновку. Стан емоційно-вольової сфери: емоційна лабільність чи незрілість емоційно-вольової сфери. Проявляється у не сформованості шкільних навичок, невмінні зосередитися під час виконання шкільних завдань, перевазі ігрової мотивації (за результатами спостереження).
ДЕЯКІ ПРОЯВИ ОСОБИСТОСТІ: - затримка у сформованості пізнавальної діяльності і реакцій поведінки. Можливі прояви психічного інфантилізму; - обмеженість інтересів, невміння спостерігати; - млявість, боязкість, схильність скаржитися на товаришів, постійне звертання по допомогу; - надмірна збудливість – бурхливі реакції на зауваження; постійні конфлікти з товаришами, бійки, що закінчуються сльозами і повною знесиленістю; критичність – здатність адекватно реагувати на зауваження і заперечення з боку інших осіб ( за результатами спостереження)
